Кодекс Украины об административных правонарушениях от 07.12.84 г. № 8073-X. Стаття 212-7 – Стаття 330.

Портал ЛІГА:ЗАКОН. Кодекс України про адміністративні правопорушення.  Статті 1  –  330:  URL:   http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KD0005.html 

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 212⁷ –  Стаття 330.

Глава 15-А
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ЗДІЙСНЕННЯ НАРОДНОГО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕНИЙ ПОРЯДОК ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

(Доповнено главою 15-А згідно із
 Законом України від 23.02.2006 р. N 3504-IV)

Стаття 212⁷. Порушення порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку подання відомостей про виборців до органів Державного реєстру виборців, виборчих комісій, порядку складання та подання списків виборців, списків громадян України, які мають право брати участь у референдумі, та використання таких списків

Порушення встановлених законом порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку та строків подання відомостей про виборців до органу Державного реєстру виборців, виборчої комісії, порушення порядку складання та подання списку виборців, списку громадян України, які мають право брати участь у референдумі, посадовою особою, на яку законом покладено такий обов’язок, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених законом порядку та строків надання списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, відповідним виборчим комісіям, комісіям з референдуму, надання недостовірного списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, посадовою особою, на яку законом покладено такий обов’язок, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог закону про виготовлення нового примірника списку виборців для повторного голосування з урахуванням уточнень, внесених до списку виборців у день голосування, —

тягне за собою накладення штрафу на членів виборчої комісії від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.02.2007 р. N 698-V)

Стаття 212⁸. Порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі

Порушення права громадянина на ознайомлення в установленому законом порядку з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі, а так само відмова у видачі громадянину копії мотивованого рішення про відхилення його скарги (звернення) про внесення змін до відомостей Державного реєстру виборців або запиту щодо відомостей Державного реєстру виборців, про внесення змін до списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, або порушення строків видачі копії такого рішення —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.02.2007 р. N 698-V)

Стаття 212⁹. Порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів

Порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації, в продукції інформаційного агентства будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення заборони протягом визначеного законом часу у будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми відповідного кандидата, політичної партії (блоку), давати будь-яку інформацію щодо цього кандидата, цієї політичної партії (блоку) власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств —

тягне за собою накладення штрафу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Супроводження офіційних повідомлень у період виборчого процесу коментарями, що мають агітаційний характер, а також відео-, аудіо записами, кінозйомками, фотоілюстраціями про дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як кандидатів у депутати та на посади сільських, селищних, міських голів —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 21.11.2013 р. N 709-VII)

Стаття 212¹⁰. Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму

Здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом чи в місцях, що заборонені законом, здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, або інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації, крім випадків, передбачених статтями 212⁹, 212¹³ та 212¹⁴ цього Кодексу, а так само агітація в день проведення референдуму —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212¹¹. Ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб’єкта виборчого процесу

Ненадання відповідному суб’єкту виборчого процесу, щодо якого оприлюднено інформацію, яку він вважає недостовірною, на його вимогу (звернення) можливості у визначеному законом порядку оприлюднити відповідь щодо такої інформації —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212¹². Порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії

Порушення встановленого законом права кандидатів, політичних партій (блоків) на використання на рівних умовах будинків (приміщень) для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації —

тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212¹³. Виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск

Виготовлення або замовлення виготовлення під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розповсюдження (рознесення, вивішування, роздавання) під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, а так само організація такого розповсюдження —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212¹⁴. Порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях

Порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами підприємствами — розповсюджувачами реклами —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212¹⁵. Порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії

Порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.05.2013 р. N 245-VII)

Стаття 212¹⁶. Замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість

Замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену рішенням відповідної виборчої комісії кількість —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212¹⁷. Ненадання копії виборчого протоколу

Ненадання у випадках та порядку, встановлених законом, головою відповідної виборчої комісії або особою, яка відповідно до закону виконує його обов’язки, копії виборчого протоколу —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212¹⁸. Невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму

Невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму, прийнятого в межах їх повноважень, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212¹⁹. Відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків або його безпідставне звільнення з роботи

Відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків за основним місцем роботи на час виконання ним повноважень члена виборчої комісії —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звільнення члена виборчої комісії з роботи або переведення його на нижчу посаду з підстав, пов’язаних із виконанням його обов’язків у виборчій комісії, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212²⁰. Порушення порядку опублікування документів, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму

Порушення встановленого законом порядку опублікування документів та іншої інформації, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму виборчою комісією чи засобом масової інформації, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Глава 15-Б
КОРУПЦІЙНІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ 

(Доповнено главою 15-Б згідно із
 Законом України від 11.06.2009 р. N 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із Законом
 України від 21.12.2010 р. N 2808-VI)

Розділ III
ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Глава 16 
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;  

3) виключено; 

4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайоннимисудами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України;

5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законамиУкраїни від 15.11.94 р. N 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення

Адміністративні комісіїпри виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законамиУкраїни від 15.11.94 р. N 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення

Адміністративні комісіїутворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.

Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи проадміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.11.94 р. N 244/94-ВР;
 у редакції Закону України від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 216. Правомочність засідань колегіальних органів

Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад — при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законамиУкраїни від 15.11.94 р. N 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення

Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов’язків. 

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законамиУкраїни від 15.11.94 р. N 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Глава 17
ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ 

Стаття 218. Адміністративні комісії

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи проадміністративні правопорушення, передбаченістаттями 45,46,92,99,103¹ —104¹,статтею 136(за вчинення порушень на автомобільному транспорті),статтями 138,141,142,149—152, частинами першою та другоюстатті 152¹, частиною першоюстатті 154,статтями 155,155², частиною другоюстатті 156,статтями 156¹,156²,159,статтею 175¹ (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради),статтею 179,статтею 180(крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертоюстатті 181,статтею 181¹, частиною першоюстатті 182,статтями 183,185¹²,186, 186¹,189, 189¹,196,212¹ цього Кодексу.

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбаченістаттею 92,статтею, 99(коли правопорушення вчинено громадянином),статтями 103¹,103²,104,статтею 136(за вчинення порушень на автомобільному транспорті),статтями 141,142,150—152,частинами першою та другою статті 152¹, статтями155,155², частиною другоюстатті 156,статтями 156¹,156²,159,статтею 175¹ (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради),статтею 179,статтею 180(крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертоюстатті 181,частиною першоюстатті 182,статтями 183,186, 186¹,196,212¹ цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. N 316-XI,
від 16.10.85 р. N 1117-XI,
від 03.04.86 р. N 2010-XI,
від 27.06.86 р. N 2444-XI,
від 19.12.86 р. N 3282-XI,
від 12.03.87 р. N 3690-XI,
від 12.06.87 р. N 4134-XI,
від 12.06.87 р. N 4135-XI,
від 21.08.87 р. N 4452-XI,
від 14.12.88 р. N 6976-XI,
від 19.05.89 р. N 7542-XI,
від 19.01.90 р. N 8711-XI,
 від 07.03.90 р. N 8918-XI,
від 29.07.91 р. N 1369-XII;
законами України від 15.05.92 р. N 2354-XII,
від 07.07.92 р. N 2547-XII,
від 03.02.93 р. N 2977-XII,
від 23.12.93 р. N 3785-XII,
від 28.01.94 р. N 3888-XII,
від 28.01.94 р. N 3890-XII,
від 25.02.94 р. N 4044-XII,
від 05.07.94 р. N 84/94-ВР,
від 14.10.94 р. N 209/94-ВР,
від 15.02.95 р. N 64/95-ВР,
від 01.03.95 р. N 79/95-ВР,
від 11.07.95 р. N 296/95-ВР,
 від 06.03.96 р. N 81/96-ВР,
 від 25.04.96 р. N 148/96-ВР,
 від 01.10.96 р. N 386/96-ВР,
 від 14.11.96 р. N 497/96-ВР,
 від 04.06.97 р. N 308/97-ВР,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
 від 16.07.99 р. N 998-XIV,
 від 21.09.2000 р. N 1969-III,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 05.04.2001 р. N 2360-III,
від 21.06.2001 р. N 2550-III,
 від 13.12.2001 р. N 2888-III,
 від 20.02.2003 р. N 548-IV,
 від 03.06.2004 р. N 1745-IV,
 від 31.05.2005 р. N 2598-IV,
 від 22.09.2005 р. N 2899-IV,
 від 22.12.2006 р. N 534-V,
 від 19.04.2007 р. N 956-V,
від 06.07.2010 р. N 2430-VI,
Повітряним кодексом України
 від 19.05.2011 р. N 3393-VI;
Законом України
 від 29.05.2014 р. N 1283-VII)

Стаття 219. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад розглядають справи проадміністративні правопорушення, передбаченістаттями 92,99(коли правопорушення вчинено громадянином),статтями 104,141,142,152,159,статтею 175¹ (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради),статтею 179,статтею 180(крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертоюстатті 181,частиною першоюстатті 182,статтями 183,186¹.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. N 316-XI,
 від 16.10.85 р. N 1117-XI,
від 03.04.86 р. N 2010-XI,
від 27.06.86 р. N 2444-XI,
від 19.12.86 р. N 3282-XI,
від 12.06.87 р. N 4135-XI,
від 14.12.88 р. N 6976-XI;
законами України від 07.07.92 р. N 2547-XII,
від 23.12.93 р. N 3785-XII,
від 14.10.94 р. N 209/94-ВР,
 від 06.03.96 р. N 81/96-ВР,
 від 25.04.96 р. N 148/96-ВР,
від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 03.06.2004 р. N 1745-IV,
 від 22.09.2005 р. N 2899-IV)

Стаття 220. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. N 316-XI,
від 19.05.89 р. N 7542-XI,
 від 29.07.91 р. N 1369-XII;
 виключена згідно із Законом України
 від 15.11.94 р. N 244/94-ВР)

Стаття 220¹. Виключена. 

(Доповнено статтею 220¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. N 316-XI;
 виключена згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою — четвертою статті 41, статтями 41¹ — 41³, 42¹ — 42³, частиною першою статті 44, статтями 44¹, 46¹, 46², 51, 51², частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85¹, 88 — 88², 90, 91, 92¹, частинами третьою — п’ятою статті 96¹, статтями, 98, 101 — 103, частиною першою статті 106¹, статтями 106², 107¹, частиною другою статті 112, частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122², 122⁴, 122⁵, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею 127¹, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 135¹, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 149¹, частиною другою статті 154, статтею 155¹, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 162 — 162³, 163¹ — 163⁴, частиною другою статті 163⁷, статтями, 163¹², 164, 164³, 164⁵ — 164¹⁶, 166¹ — 166⁴, частинами першою, другою, дев’ятою та десятою статті 166⁶, 166⁸ — 166¹², 166¹⁴ — 166¹⁸, 166²¹, 171², 172⁴ — 172²⁰, 173 — 173², 174, 177², частиною третьою статті 178, статтею 180¹, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 — 185¹¹, 185¹³, 186⁵ — 186⁷, 187, 188, 188¹, 188¹³, 188¹⁴, 188¹⁶, 188¹⁷, 188¹⁹, 188²², 188²⁵, 188²⁷, 188²⁸, 188³¹, 188³², 188³³, 188³⁴, 188³⁵, 188³⁸, 18839, 18840,  188⁴¹, 188⁴⁵, 188⁴⁶, частиною першою статті 189¹, статтями 189³, 190, 191, 193, 195¹ — 195⁶, статтями 204¹, 204², 206¹, 212² — 212²⁰ цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. N 316-XI,
від 27.06.86 р. N 2444-XI,
від 21.08.87 р. N 4452-XI,
від 03.08.88 р. N 6347-XI,
від 14.12.88 р. N 6976-XI,
від 27.04.89 р. N 7445-XI,
від 19.01.90 р. N 8710-XI,
від 19.01.90 р. N 8711-XI,
від 07.03.90 р. N 8918-XI,
від 20.04.90 р. N 9082-XI,
від 04.05.90 р. N 9166-XI,
від 18.01.91 р. N 647-XII,
від 28.01.91 р. N 661-XII,
від 29.07.91 р. N 1369-XII,
від 09.08.91 р. N 1413-XII;
Законом Української РСР від 25.06.91 р. N 1255-XII;
 законами України від 15.12.92 р. N 2857-XII,
від 04.02.93 р. N 2992-XII,
від 03.03.93 р. N 3039-XII,
від 30.06.93 р. N 3350-XII,
від 11.11.93 р. N 3582-XII,
від 23.12.93 р. N 3785-XII,
від 28.01.94 р. N 3888-XII,
 від 25.02.94 р. N 4042-XII,
від 22.09.94 р. N 179/94-ВР,
від 15.11.94 р. N 244/94-ВР,
від 19.01.95 р. N 8/95-ВР,
від 15.02.95 р. N 64/95-ВР,
від 05.04.95 р. N 123/95-ВР,
від 02.06.95 р. N 210/95-ВР,
 від 05.10.95 р. N 358/95-ВР,
 від 01.10.96 р. N 386/96-ВР,
 від 21.11.97 р. N 666/97-ВР,
 від 24.03.98 р. N 210/98-ВР,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
від 02.07.99 р. N 812-XIV,
 від 16.07.99 р. N 998-XIV,
 від 21.09.99 р. N 1080-XIV,
 від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
 від 23.03.2000 р. N 1587-III,
 від 20.04.2000 р. N 1685-III,
 від 18.05.2000 р. N 1744-III,
 від 21.09.2000 р. N 1969-III,
 від 21.09.2000 р. N 1986-III,
від 19.10.2000 р. N 2056-III,
від 16.11.2000 р. N 2114-III,
від 18.01.2001 р. N 2247-III,
від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 05.04.2001 р. N 2350-III,
від 05.04.2001 р. N 2359-III,
 від 21.06.2001 р. N 2550-III,
 від 20.09.2001 р. N 2703-III,
 від 04.10.2001 р. N 2747-III,
 від 15.11.2001 р. N 2787-III,
 від 17.01.2002 р. N 2953-III,
 від 28.11.2002 р. N 249-IV,
від 20.02.2003 р. N 548-IV,
 від 03.04.2003 р. N 666-IV,
від 03.04.2003 р. N 676-IV,
 від 15.05.2003 р. N 749-IV,
від 15.05.2003 р. N 759-IV,
 від 11.07.2003 р. N 1122-IV,
від 11.07.2003 р. N 1128-IV,
від 20.11.2003 р. N 1299-IV,
від 11.05.2004 р. N 1703-IV,
 від 03.06.2004 р. N 1745-IV,
 від 18.11.2004 р. N 2188-IV,
 від 16.12.2004 р. N 2247-IV,
 від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
 від 02.06.2005 р. N 2635-IV,
 від 06.09.2005 р. N 2806-IV,
 від 22.09.2005 р. N 2899-IV,
 від 15.11.2005 р. N 3078-IV,
 від 15.12.2005 р. N 3201-IV,
 від 23.02.2006 р. N 3504-IV,
 від 22.12.2006 р. N 534-V,
 від 11.01.2007 р. N 577-V,
 від 22.02.2007 р. N 695-V,
 від 17.05.2007 р. N 1033-V,
від 24.09.2008 р. N 586-VI,
від 25.12.2008 р. N 801-VI,
від 19.03.2009 р. N 1180-VI,
від 11.06.2009 р. N 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із Законом
 України від 21.12.2010 р. N 2808-VI;
 від 13.05.2010 р. N 2181-VI,
від 07.07.2010 р. N 2453-VI,
 від 18.05.2010 р. N 2258-VI,
 від 09.09.2010 р. N 2511-VI,
 від 09.09.2010 р. N 2518-VI,
 від 04.11.2010 р. N 2677-VI,
 від 17.03.2011 р. N 3163-VI,
 від 07.04.2011 р. N 3207-VI,
 від 21.04.2011 р. N 3261-VI,
 від 19.05.2011 р. N 3384-VI,
 від 02.06.2011 р. N 3454-VI,
враховуючи зміни, внесені Законом
 України від 13.01.2012 р. N 4343-VI,
 від 16.06.2011 р. N 3521-VI,
 від 05.07.2011 р. N 3565-VI,
 від 08.09.2011 р. N 3720-VI,
 від 15.11.2011 р. N 4025-VI,
 від 22.12.2011 р. N 4220-VI,
 від 12.01.2012 р. N 4319-VI,
 від 23.02.2012 р. N 4444-VI,
 від 07.06.2012 р. N 4950-VI,
 від 02.10.2012 р. N 5411-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
 від 20.11.2012 р. N 5496-VI,
 від 18.04.2013 р. N 221-VII,
 від 16.05.2013 р. N 243-VII,
 від 16.01.2014 р. N 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. N 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. N 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. N 732-VII,
 від 23.02.2014 р. N 767-VII,
 від 15.04.2014 р. N 1207-VII,
 від 22.07.2014 р. N 1600-VII,
від 14.10.2014 р. N 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.,
 від 28.12.2014 р. N 77-VIII,
від 05.02.2015 р. N 158-VIII,
від 12.02.2015 р. N 198-VIII)

Стаття 221¹. Місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України

Місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185³ цього Кодексу.

Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

(Доповнено статтею 221¹ згідно із
 Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

Стаття 222. Органи внутрішніх справ (міліція)

Органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина друга статті 106¹, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116², частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п’ята і шоста статті 121, статті 121¹, 121², частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 1241 — 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 — 129, частини перша, друга та п’ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев’ята, десята і одинадцята статті 133¹, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 161, 164⁴, статтею 175¹ (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 189², 192, 194, 195).

Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 106¹, частинами першою, другою, третьою, четвертою і шостою статті 109, статтею 110, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116², частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 119, частинами першою, другою і п’ятою статті 133, частиною другою статті 135, статтею 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), статтями 137, 161, 164⁴ цього Кодексу, — начальники органів внутрішніх справ та їх заступники, а статтею 175¹ (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частиною першою і другою статті 178, статтями 189², 192, 194, 195 цього Кодексу — начальники або заступники начальників районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ;

за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою і шостою статті 109, статтею 110, частиною третьою статті 114, частиною першою статті 115, статтею 116², частиною другою статті 117, частинами першою і другою статті 133, частиною другою статті 135 цього Кодексу, крім того, — начальники лінійних пунктів міліції, а за порушення, передбачені частиною третьою статті 109, статтею 110 цього Кодексу, — також і інші працівники міліції, на яких покладено нагляд за додержанням відповідних правил. Розмір штрафу, що накладається начальниками лінійних пунктів міліції, не може перевищувати двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтею 175¹ (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частинами першою і другою статті 178 цього Кодексу, крім того — начальники або заступники начальників органів внутрішніх справ на транспорті, інших органів внутрішніх справ, прирівнених до районних, міських, районних у містах відділів (управлінь) внутрішніх справ, начальники відділень міліції, що є в системі органів внутрішніх справ, а за правопорушення, передбачені статтею 177 і частинами першою та другою статті 178 цього Кодексу, — також дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), статтею 1241, частинами другою і третьою статті 126, частиною третьою статті 127, статтями 128 — 129, статтею 1321, частинами шостою і одинадцятою статті 133¹, частинами першою, другою і третьою статті 140 цього Кодексу, — начальник або заступник начальника відділення (відділу, управління, департаменту), командир або заступник командира окремого підрозділу відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, начальник відділу внутрішніх справ або особа, яка виконує його обов’язки;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 121, статтями 121¹, 121², частинами першою, другою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою, дев’ятою і десятою статті 133¹ цього Кодексу, — працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. N 316-XI,
від 16.10.85 р. N 1117-XI,
від 27.06.86 р. N 2444-XI,
від 19.12.86 р. N 3282-XI,
від 12.06.87 р. N 4134-XI,
від 12.06.87 р. N 4135-XI,
від 21.08.87 р. N 4452-XI,
від 19.05.89 р. N 7542-XI,
від 29.07.91 р. N 1369-XII,
від 15.11.91 р. N 1818-XII;
законами України від 23.12.93 р.N 3785-XII,
від 28.01.94 р. N 3890-XII,
від 29.07.94 р. N 155/94-ВР,
від 15.11.94 р. N 244/94-ВР,
від 15.02.95 р. N 64/95-ВР,
 від 11.07.95 р. N 296/95-ВР,
 від 25.04.96 р. N 148/96-ВР,
 від 02.10.96 р. N 398/96-ВР,
 від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 02.07.99 р. N 812-XIV,
 від 18.05.2000 р. N 1744-III,
від 18.01.2001 р. N 2247-III,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 05.04.2001 р. N 2350-III,
від 20.11.2003 р. N 1299-IV,
від 16.12.2004 р. N 2247-IV,
 від 22.09.2005 р. N 2899-IV,
від 24.09.2008 р. N 586-VI,
 від 02.12.2010 р. N 2742-VI,
 від 17.03.2011 р. N 3163-VI,
Повітряним кодексом України
 від 19.05.2011 р. N 3393-VI,
 законами України
 від 05.07.2011 р. N 3565-VI,
 від 07.06.2012 р. N 4950-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
 від 16.01.2014 р. N 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. N 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. N 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. N 732-VII,
 від 23.02.2014 р. N 767-VII)

Стаття 222¹. Органи Державної прикордонної служби України

Органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду — виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, а також з неповерненням капітаном іноземного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 207).

Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;

керівники підрозділів органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України.

(Доповнено статтею 222¹ згідно із
 Законом України від 02.07.99 р. N 812-XIV;
із змінами, внесеними згідно із законами України
 від 03.04.2003 р. N 662-IV,
від 20.11.2003 р. N 1299-IV,
 від 15.04.2014 р. N 1207-VII)

Стаття 222². Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, про транзитний проїзд через територію України, а також питання щодо реєстрації місця проживання (статті 197 — 201, частина перша статті 203, статті 204, 205, 206).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

(Доповнено статтею 222² згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Стаття 223. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, здійсненням суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку (статті 120, 175, 175², 188⁸).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор України з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки та його заступники, головні державні інспектори з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники — штраф на громадян до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

1¹) старші державні інспектори України з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки — штраф на громадян до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення — штраф на громадян до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні інспектори з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення — штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. N 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 19.11.97 р. N 651/97-ВР,
 від 11.09.2003 р. N 1155-IV,
 від 02.10.2012 р. N 5404-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI)

Стаття 224. Органи залізничного транспорту

Органи залізничного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил пожежної безпеки на залізничному транспорті (статті 109, 110, частина перша статті 120, частина перша статті 133, частина перша статті 134, абзац другий статті 135, стаття 136).

Від імені органів залізничного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники станцій та їх заступники, начальники вокзалів та їх заступники, начальники локомотивних (вагонних) депо, начальники пасажирських поїздів (механіки-бригадири пасажирських поїздів); 

контролери-ревізори пасажирських поїздів, ревізори-інструктори пасажирських поїздів, ревізори по контролю доходів, дорожні майстри, начальники дистанцій колії, начальники дистанцій сигналізації та зв’язку;

начальник Управління відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці та його заступники, начальники служб (загонів) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, начальники відділів (секторів) Управління відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці, начальники відділів (секторів) служби (загону) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, начальники команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, старші інструктори та інструктори служб (загонів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, начальники відділень команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, начальники груп воєнізованої охорони залізниць, старші в місці розташування станцій посадові особи відомчої воєнізованої охорони залізниць;

Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських поїздів (механіками-бригадирами пасажирських поїздів), дорожніми майстрами, начальниками відділень команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, не може перевищувати двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. N 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
від 15.01.2009 р. N 885-VI,
 від 02.12.2010 р. N 2742-VI,
 від 20.11.2012 р. N 5502-VI)

Стаття 225. Органи морського і річкового транспорту

Органи морського і річкового транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил користування засобами морського транспорту, правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах, правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил реєстрації торговельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, правил пожежної безпеки на морському і річковому транспорті, допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп’яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп’яніння, керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп’яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп’яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті, перевезення ручної кладі понад установлені норми на морському і річковому транспорті, безквитковий проїзд на суднах водного транспорту, порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на морському і річковому транспорті, невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту (статті 114, 115, 116, 116¹, 116², 116³, 117, 118, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частини п’ята і шоста статті 130, частина друга статті 133, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, статті 136 і 188¹⁵ цього Кодексу).

Від імені органів морського і річкового транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 114, частиною другою статті 133 цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан морського порту;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115 цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан морського порту, капітан судна;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116, 116¹, 116², 117, 118, частиною третьою статті 129, частинами п’ятою і шостою статті 130 цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан річкового порту;

4) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 116³ цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники; 

5) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 116³ цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан порту;

6) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 120 цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан порту, капітан судна;

7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 134 та абзацом десятим статті 135 цього Кодексу, — капітан морського порту, начальник пристані і вокзалу, капітан судна;

за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 136 цього Кодексу, — капітан морського порту, начальник морського вокзалу та його заступники, капітан судна;

9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188¹⁵ цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. N 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
від 13.09.2001 р. N 2686-III,
від 24.09.2008 р. N 586-VI,
 від 17.05.2012 р. N 4709-VI,
 від 20.11.2012 р. N 5502-VI)

Стаття 226. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. N 316-XI,
від 19.12.86 р. N 3282-XI,
від 19.05.89 р. N 7542-XI,
від 15.11.91 р. N 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. N 3785-XII,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III;
 виключена згідно із
 Законом України від 13.09.2001 р. N 2686-III)

Стаття 227. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. N 316-XI,
від 19.05.89 р. N 7542-XI,
від 15.11.91 р. N 1818-XII;
законами України від 23.12.93 р. N 3785-XII,
 від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III;
 виключена згідно із
 Законом України від 13.09.2001 р. N 2686-III)

Стаття 228. Центральний орган виконавчої влади з питань цивільної авіації

Центральний орган виконавчої влади з питань цивільної авіації розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил безпеки польотів, правил поведінки на повітряному судні, правил міжнародних польотів, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті (стаття 111, частина перша статті 112, стаття 113, частина друга статті 120).

Від імені центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори, уповноважені на проведення перевірок посадові особи центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів та їх заступники.

Розмір штрафу, що накладається державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації, керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки аеропортів та їх заступниками, не може перевищувати ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. N 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
від 05.04.2001 р. N 2360-III;
 у редакції Повітряного кодексу України
 від 19.05.2011 р. N 3393-VI)

Стаття 229. Органи автомобільного транспорту та електротранспорту

Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина п’ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133¹, стаття 133², частина друга статті 134, абзаци шостий та восьмий статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) на автомобільному транспорті — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники (частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133¹, стаття 133²); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци шостий та восьмий статті 135);

2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) — керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті 134, абзац восьмий статті 135).

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. N 3282-XI,
від 19.05.89 р. N 7542-XI;
законами України від 23.12.93 р.N 3785-XII,
 від 05.10.2000 р. N 2029-III,
від 24.09.2008 р. N 586-VI,
від 15.01.2009 р. N 885-VI,
від 11.06.2009 р. N 1512-VI,
 від 20.11.2012 р. N 5502-VI)

Стаття 230. Виключена. 

(згідно із Законом України
 від 19.01.95 р. N 8/95-ВР)

Стаття 230¹. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів (стаття 188⁶).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

Посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, — штраф до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його заступники та уповноважені ним посадові особи — штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 230¹ згідно із
Законом України від 21.11.97 р. N 666/97-ВР;
із змінами, внесеними згідно із
законами України від 18.05.2004 р. N 1725-IV,
від 19.02.2009 р. N 1027-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 231. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядають справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (частини п’ята (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шоста статті 41, статті 47, 57, 58, 93, 94, 188⁴).

Від імені органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами п’ятою (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм) і шостою статті 41, статтею 93:

державні інспектори — штраф до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники — штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47, 58, 94 і 188⁴:

державні інспектори — штраф до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до п’ятдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до шістдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники — штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 57:

державні інспектори — штраф до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники — штраф до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 19.01.95 р. N 8/95-ВР,
 від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 18.11.2004 р. N 2197-IV,
 від 24.05.2012 р. N 4837-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
 від 28.12.2014 р. N 77-VIII)

Стаття 231¹. Виключена.

(Доповнено статтею 231¹ згідно із
 Законом України від 13.01.2000 р. N 1379-XIV;
 виключена згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. N 5456-VI)

Стаття 232. Виключена. 

(згідно із Законом України
 від 19.01.95 р. N 8/95-ВР)

Стаття 233. Виключена. 

 (згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 234. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.08.90 р. N 158-XII;
 виключена згідно із Законом України
 від 17.05.2001 р. N 2415-III)

Стаття 234¹. Органи державного фінансового контролю

Органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164²), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя — шоста статті 166⁶).

Від імені органів державного фінансового контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

(Доповнено статтею 234¹ згідно із
 Законом України від 26.01.93 р. N 2941а-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. N 2372-III,
 від 19.05.2011 р. N 3384-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
від 13.05.2014 р. N 1258-VII)

Стаття 234². Органи доходів і зборів

Органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163¹³), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163¹⁵), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164¹), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (стаття 165¹), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя — шоста статті 166⁶), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188²³).

Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

(Доповнено статтею 234² згідно із
Законом України від 12.07.96 р. N 323/96-ВР;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 23.01.97 р. N 23/97-ВР,
 від 20.04.2000 р. N 1685-III,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 05.04.2001 р. N 2372-III,
 від 20.02.2003 р. N 548-IV,
 від 19.05.2011 р. N 3384-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI,
 від 06.12.2012 р. N 5518-VI,
 від 04.07.2013 р. N 406-VII,
від 13.05.2014 р. N 1258-VII)

Стаття 234³. Національний банк України

Національний банк України розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку здійснення операцій з електронними грошима (стаття 163¹⁴), порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166⁵), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя, четверта статті 166⁶), порушенням законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем (стаття 166²⁰).

Від імені Національного банку України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку України та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку України та їх заступники.

(Доповнено статтею 234³ згідно із
 Законом України від 22.12.99 р. N 1342-XIV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. N 2372-III,
 від 04.10.2001 р. N 2747-III,
 від 19.05.2011 р. N 3384-VI,
від 06.07.2012 р. N 5178-VI,
 від 18.09.2012 р. N 5284-VI,
 від 06.12.2012 р. N 5518-VI,
від 13.05.2014 р. N 1258-VII)

Стаття 234⁴. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з протидією тимчасовій адміністрації та ліквідації банку та з порушенням законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (статті 166⁷, 166¹⁹).

Від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його заступники.

(Доповнено статтею 234⁴ згідно із
 Законом України від 23.02.2012 р. N 4452-VI;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 02.10.2012 р. N 5411-VI)

Стаття 235. Військові комісаріати

Військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов’язаних і призовників (статті 210, 210¹, 211 — 211⁶).

Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні, районні у місті, міські чи міськрайонні військові комісари.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. N 2010-XI,
від 19.05.89 р. N 7542-XI,
від 29.07.91 р. N 1369-XII,
від 15.11.91 р. N 1818-XII;
 законами України від 04.06.97 р. N 308/97-ВР,
 від 18.11.2004 р. N 2197-IV,
від 11.05.2007 р. N 1014-V,
від 20.05.2014 р. N 1275-VII)

Стаття 235¹. Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів — військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п’ятою статті 121, статтею 121¹, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124¹ — 126, статтею 132¹ цього Кодексу.

Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів — військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду.

Матеріали про вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126, 128, 128¹, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140 цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

(Доповнено статтею 235¹ згідно із
Законом України від 24.03.99 р. N 557-XIV,
із змінами, внесеними згідно із законами України
від 15.05.2003 р. N 743-IV,
від 24.09.2008 р. N 586-VI,
 від 17.03.2011 р. N 3161-VI,
 від 17.03.2011 р. N 3163-VI,
 від 07.06.2012 р. N 4950-VI)

Стаття 236. Органи державної санітарно-епідеміологічної служби

Органи державної санітарно-епідеміологічної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням державних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (стаття 42), а також про адміністративні правопорушення, передбачені частиною п’ятою статті 41, статтями 78, 80 — 83, 90¹, 95, 167, 168¹, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), та статтею 188¹¹ цього Кодексу. 

Від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:

1) головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об’єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, Служби безпеки України, з’єднань, частин та підрозділів і їх заступники;

2) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів державної санітарно-епідеміологічної служби — щодо адміністративних правопорушень, передбачених статтею 42, а також частиною п’ятою статті 41, статтями 78, 80 — 83, 95, 167, 168¹, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм).

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. N 3282-XI;
 законами України від 06.03.96 р. N 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
від 23.12.98 р. N 352-XIV,
від 21.12.2000 р. N 2171-III,
 від 03.04.2003 р. N 662-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5460-VI,
 від 28.12.2014 р. N 77-VIII)

Стаття 237. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. N 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України від 23.12.98 р. N 352-XIV)

Стаття 238. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107), вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин (стаття 107²).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:

Головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб — до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на державному кордоні та транспорті та їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини — штраф на громадян до дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб — до дев’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів та їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на державному кордоні та транспорті, державні інспектори ветеринарної медицини на державному кордоні та транспорті — штраф на громадян до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб — до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках — штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — до сімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державними інспекторами ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, завідуючими лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках штраф може стягуватися на місці з громадян у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб — у розмірі дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. N 2010-XI;
 законами України від 25.02.94 р. N 4045-XII,
 від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
від 21.05.2009 р. N 1386-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI,
від 14.08.2014 р. N 1648-VII,
від 12.02.2015 р. N 193-VIII)

Стаття 238¹. Виключена. 

(Доповнено статтею 238¹ згідно із
Законом України від 03.02.93 р. N 2977-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 06.03.96 р. N 81/96-ВР,
від 11.12.2003 р. N 1377-IV,
 від 15.04.2008 р. N 271-VI,
 від 16.06.2011 р. N 3521-VI,
 від 07.07.2011 р. N 3613-VI
(враховуючи зміни, внесені згідно із
 Законом України від 23.02.2012 р. N 4444-VI),
 від 23.02.2012 р. N 4444-VI;
виключена згідно із Законом
 України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 238². Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог щодо виконання фітосанітарних заходів (стаття 105), ввезенням в Україну, вивезенням з України, транзитом через її територію, вивезенням із карантинних зон або ввезенням до них об’єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю (стаття 106), невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин (стаття 188²⁶).

Від імені органу, зазначеного у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний фітосанітарний інспектор України — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній Республіці Крим, місті Києві, областях, їх заступники — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні фітосанітарні інспектори — штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 238² згідно із
Законом України від 25.02.94 р. N 4044-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 19.04.2007 р. N 956-V;
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 238³. Виключена. 

(Доповнено статтею 238³ згідно із
 Законом України від 17.11.99 р. N 1228-XIV;
 у редакції Закону
 України від 17.06.2004 р. N 1805-IV;
виключена згідно із Законом
України від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 238⁴. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист рослин (стаття 83¹), а також щодо невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин (стаття 188¹²).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний фітосанітарний інспектор України — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній Республіці Крим, областях, їх заступники — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні фітосанітарні інспектори — штраф на громадян до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 238⁴ згідно із
 Законом України від 11.01.2000 р. N 1368-XIV;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 14.03.2007 р. N 736-V,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 239. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 57, 58 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 14.09.99 р. N 1040-XIV;
 у редакції законів України від 05.04.2001 р. N 2342-III,
від 16.10.2012 р. N 5456-VI)

Стаття 240. Органи рибоохорони 

Органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86¹, 91² і 188⁵ цього Кодексу.

Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. N 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. N 81/96-ВР,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 11.07.2003 р. N 1122-IV,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 241. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63 — 70, 73, 75, 77, 188⁵ цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. N 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. N 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 16.06.2011 р. N 3532-VI;
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 242. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 91² і 188⁵ цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. N 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. N 81/96-ВР,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 11.07.2003 р. N 1122-IV,
від 21.01.2010 р. N 1827-VI;
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 242¹. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 — 50, 52 — 53¹, 53³ — 54, 59 — 77¹, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78¹ — 79, статтями 80 — 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86¹, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90¹ (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91¹ — 91⁴, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188⁵ цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

(Доповнено статтею 242¹ згідно із
Законом України від 04.05.93 р. N 3176-XII;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 19.01.95 р. N 8/95-ВР,
 від 06.03.96 р. N 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
 від 14.12.99 р. N 1288-XIV,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 28.11.2002 року N 254-IV,
від 11.07.2003 р. N 1122-IV,
 від 18.11.2003 р. N 1254-IV,
від 18.11.2003 р. N 1284-IV,
від 24.09.2008 р. N 586-VI,
від 21.01.2010 р. N 1827-VI,
 від 16.06.2011 р. N 3521-VI,
 від 16.06.2011 р. N 3532-VI,
 від 22.12.2011 р. N 4220-VI;
у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. N 5456-VI)

Стаття 243. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями законодавства про телекомунікації, поштовий зв’язок та радіочастотний ресурс (статті 144, 145, 147, 148¹ — 148⁵ і 188⁷).

Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право голова, члени комісії та уповноважені комісією посадові особи.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України
від 01.10.96 р. N 386/96-ВР,
від 18.11.2003 р. N 1280-IV,
 від 24.06.2004 р. N 1876-IV;
у редакції законів України від 01.06.2010 р. N 2299-VI,
 від 07.07.2011 р. N 3610-VI)

Стаття 244. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 — 53⁴, 54 — 56, 104¹, 108 та 188⁵).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор сільського господарства України — штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники — штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III;
у редакції законів України від 24.09.2008 р. N 586-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5462-VI)

Стаття 244¹. Органи, які здійснюють державний пробірний контроль

Органи, які здійснюють державний пробірний контроль, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням встановленого порядку виробництва, використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина друга статті 189¹).

Від імені органів, які здійснюють державний пробірний контроль, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, та його заступники. 

(Доповнено статтею 244¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. N 2010-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 07.02.97 р. N 55/97-ВР,
  від 21.09.2000 р. N 1986-III,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 244². Органи Пенсійного фонду України

Органи Пенсійного фонду України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданням недостовірних відомостей, що використовуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (стаття 165¹), та з перешкоджанням уповноваженим особам Пенсійного фонду України та його органів у проведенні перевірок (стаття 188²³).

(Доповнено статтею 244² згідно із
 Законом України від 16.10.92 р. N 2704-XII;
із змінами, внесеними згідно із
законами України від 13.07.95 р. N 305/95-ВР,
 від 16.01.2003 р. N 429-IV,
 від 17.11.2005 р. N 3108-IV,
 від 08.07.2010 р. N 2464-VI;
 у редакції Закону України
 від 04.07.2013 р. N 406-VII)

Стаття 244³. Органи державної статистики

Органи державної статистики розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень (стаття 186³).

Від імені органів державної статистики розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

(Доповнено статтею 244³ згідно із
 Законом України від 30.06.93 р. N 3350-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 13.07.2000 р. N 1929-III,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 244⁴. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів (статті 155, 155², частина друга статті 156, статті 156¹, 156², 156³, 167 — стосовно правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 168¹ (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 168², стаття 170 — стосовно правопорушень під час транспортування, зберігання і використання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 170¹ — щодо правопорушень під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, стаття 172 — стосовно порушень на підприємствах (в організаціях) торгівлі, громадського харчування, сфери послуг і громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, стаття 188²).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу;

керівник органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у справах захисту прав споживачів та його заступники.

(Доповнено статтею 244⁴ згідно із
Законом України від 15.12.93 р. N 3683-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 01.03.95 р. N 79/95-ВР,
 від 23.01.97 р. N 23/97-ВР,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
 від 20.04.2000 р. N 1685-III,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III;
 у редакції Закону України від 24.05.2001 р. N 2443-III;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 22.09.2005 р. N 2899-IV,
 від 16.06.2011 р. N 3530-VI,
 від 22.09.2011 р. N 3778-VI,
 від 15.11.2011 р. N 4025-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 244⁵. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також невиконанням законних вимог посадових осіб зазначеного органу (статті 165², 188³).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівник зазначеного органу та уповноважені ним посадові особи.

(Доповнено статтею 244⁵ згідно із
Законом України від 22.09.94 р. N 179/94-ВР,
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 22.05.2003 р. N 860-IV,
від 15.01.2009 р. N 885-VI;
у редакції Закону України
 від 21.06.2012 р. N 5007-VI)

(зміни до статті 244⁵, передбачені підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону України від 16.10.2012 р. N 5463-VI, не внесені у зв’язку з некоректністю змін)

Стаття 244⁶. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд, вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування, необладнанням майданчиків для платного паркування транспортних засобів паркувальними автоматами або автоматичними в’їзними та виїзними терміналами, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96¹ (крім частин третьої — п’ятої), 97, частини третя — п’ята статті 152¹, стаття 188⁴²).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, та інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

(Доповнено статтею 244⁶ згідно із
Законом України від 14.10.94 р. N 209/94-ВР;
 у редакції Закону України від 16.05.2007 р. N 1026-V)

(положення статті 244⁶, за якими Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи визнаються суб’єктами права розгляду справ про адміністративні правопорушення, що пов’язані з будівництвом, а право накладати адміністративні стягнення за правопорушення визнано також за заступниками начальників інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03.02.2009 р. N 4-рп/2009)

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 22.12.2011 р. N 4220-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5459-VI,
 від 20.11.2012 р. N 5496-VI,
від 29.05.2014 р. N 1283-VII)

Стаття 244⁷. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та сертифікації

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації (стаття 167 — за винятком правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам і правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм; статті 169, 170 — за винятком правопорушень під час транспортування, зберігання і використання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам, і правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм; стаття 170¹ — за винятком правопорушень під час випуску, реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг громадянам-споживачам, статті 171, 171¹, 172, 172¹, 188⁹). 

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;

директори центрів стандартизації, метрології та сертифікації Автономної Республіки Крим, області, міста та їх заступники.

(Доповнено статтею 244⁷ згідно із
 Законом України від 01.03.95 р. N 79/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 04.02.98 р. N 73/98-ВР,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
від 09.07.99 р. N 898-XIV,
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 16.10.2012 р. N 5463-VI)

Стаття 244⁸. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності (стаття 44²), з порушенням встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (стаття 45¹), з продажем лікарських засобів без рецепта у заборонених законодавством випадках (стаття 42⁴), з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов під час виробництва, зберігання, транспортування, реалізації чи використання лікарських засобів (статті 167 — 170), а також з невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів (стаття 188¹⁰).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор України з контролю якості лікарських засобів та його заступники, головні державні інспектори з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та їх заступники, державні інспектори з контролю якості лікарських засобів.

(Доповнено статтею 244⁸ згідно із
Законом України від 23.12.98 р. N 352-XIV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України
 від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 08.09.2011 р. N 3718-VI,
 від 22.03.2012 р. N 4565-VI,
 від 05.07.2012 р. N 5065-VI,
 від 16.10.2012 р. N 5460-VI)

Стаття 244⁹. Органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (стаття 165³) та перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду у проведенні перевірок (стаття 188²³).

Від імені Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду — центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.

(Доповнено статтею 244⁹ згідно із
 Законом України від 16.01.2003 р. N 429-IV;
у редакції Закону
України від 08.07.2010 р. N 2464-VI)

Стаття 244¹⁰. Органи Фонду соціального страхування України

Органи Фонду соціального страхування України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 165⁴), про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (стаття 165⁵), а також перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування України у здійсненні перевірок (стаття 188²³).

Від імені Фонду соціального страхування України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх заступники.

(Доповнено статтею 244¹⁰ згідно із
 Законом України від 16.01.2003 р. N 429-IV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 12.12.2006 р. N 435-V,
 від 08.07.2010 р. N 2464-VI;
 у редакції Закону України
 від 28.12.2014 р. N 77-VIII)

Стаття 244¹¹. Виключена.

(Доповнено статтею 244¹¹ згідно із
 Законом України від 16.01.2003 р. N 429-IV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 08.07.2010 р. N 2464-VI;
 виключена згідно із Законом
 України від 28.12.2014 р. N 77-VIII)

Стаття 244¹². Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки

Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил і норм ядерної та радіаційної безпеки (стаття 95), а також з невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (стаття 188¹⁸).

Від імені органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України, його заступники.

(Доповнено статтею 244¹² згідно із
Законом України від 18.11.2003 р. N 1284-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.05.2009 р. N 1393-VI)

Стаття 244¹³. Органи центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду

Органи центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 95¹ і 188²⁰.

Від імені органів центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) головний інспектор з державного енергетичного нагляду та його заступники — попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) старші інспектори з державного енергетичного нагляду — попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) інспектори з державного енергетичного нагляду — попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 244¹³ згідно із
 Законом України від 31.05.2005 р. N 2598-IV;
 у редакції Закону України
 від 06.10.2011 р. N 3830-VI)

Стаття 244¹⁴. Виключена.

(Доповнено статтею 244¹⁴ згідно із
 Законом України від 31.05.2005 р. N 2598-IV;
 виключена згідно із Законом
 України від 06.10.2011 р. N 3830-VI)

Стаття 244¹⁵. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188²¹.

Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова та члени Комісії.

(Доповнено статтею 244¹⁵ згідно із
 Законом України від 31.05.2005 р. N 2598-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.07.2011 р. N 3610-VI)

Стаття 244¹⁶. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства, що регулює фінансові механізми здійснення інвестицій у будівництво житла (стаття 166¹³), а також із невиконанням законних вимог посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (стаття 188²⁹).

Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова, інші члени комісії, а також уповноважені комісією посадові особи.

(Доповнено статтею 244¹⁶ згідно із
 Законом України від 18.12.2008 р. N 692-VI;
 у редакції Закону України
 від 07.07.2011 р. N 3610-VI)

Стаття 244¹⁷. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів (статті 163, 163⁵, 163⁶, частина перша статті 163⁷, статті 163⁸ — 163¹¹, 188³⁰).

Від імені Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, члени Комісії та уповноважені Комісією посадові особи.

(Доповнено статтею 244¹⁷ згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. N 801-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами  України від 07.07.2011 р. N 3610-VI,
 від 15.11.2011 р. N 4025-VI)

Стаття 244¹⁸. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188³⁶.

Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова та члени Комісії.

(Доповнено статтею 244¹⁸ згідно із
 Законом України від 09.07.2010 р. N 2479-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.07.2011 р. N 3610-VI)

Стаття 244¹⁹. Органи ринкового нагляду

Органи ринкового нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про ринковий нагляд і загальну безпечність продукції (стаття 188³⁷).

Від імені органів ринкового нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівники центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, та їх заступники;

керівники територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники.

(Доповнено статтею 244¹⁹ згідно із
 Законом України від 02.12.2010 р. N 2735-VI)

Розділ IV
ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Глава 18
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення 

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 246. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. N 2342-III,
 від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

Стаття 248. Розгляд справи про адміністративне правопорушення на засадах рівності громадян

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 249. Відкритий розгляд справи про адміністративне правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника.

(Із доповненнями, внесеними згідно із 
Законом України від 11.05.2004 р. N 1703-IV)

Стаття 250. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення

Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172⁴ — 172⁹ цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов’язковою.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 15.12.92 р. N 2857-XII,
 від 07.04.2011 р. N 3207-VI,
 від 18.09.2012 р. N 5288-VI,
 від 18.04.2013 р. N 221-VII)

Стаття 251. Докази

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. N 1369-XII,
 від 15.11.91 р. N 1818-XII;
Законом України від 24.09.2008 р. N 586-VI)

Стаття 252. Оцінка доказів

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 253. Передача матеріалів прокурору, органу досудового розслідування

Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV;
 у редакції Закону України
 від 13.04.2012 р. N 4652-VI)

Глава 19
ПРОТОКОЛ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення

Про вчинення адміністративного правопорушенняскладається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. N 2342-III,
від 24.09.2008 р. N 586-VI,
 від 16.01.2014 р. N 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. N 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. N 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. N 732-VII,
 від 23.02.2014 р. N 767-VII)

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 — 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:

1) уповноважені на те посадові особи:

органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 44¹, 46¹, 46², 51, 51², 92, частина перша статті 106¹, стаття 106², частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 122², 122⁴, 122⁵, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 127¹, 130, частина третя статті 133, стаття 135¹, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155² — 156², 159, 160,  162 — 162³, 164 — 164¹¹, 164¹⁵, 164¹⁶, 165¹, 165², 166¹⁴ — 166¹⁸, 172⁴ — 172⁹, 173 — 173², 174, стаття 175¹ (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 — 181¹, 181³ — 185², 185⁴ — 185⁹, 186, 186¹, 186³, 186⁵ — 187, 188²⁸, 189 — 196, статті 204¹, 206¹, 212⁶, 212⁷, 212⁸, 212¹⁰, 212¹², 212¹³, 212¹⁴, 212²⁰);